Інститут гематології та трансфузіології НАМН

Історична довідка

Інститут є однією із найстаріших науково-дослідних медичних установ України. Відлік своєї історії він веде з березня 1935 р., коли за розпорядженням Наркомздоров’я УРСР №В021 у будинку колишньої Зайцевської лікарні була відкрита Київська філія Українського НДІ невідкладної хірургії та переливання крові (м. Харків).
Інститут гематології та трансфузіології
У березні 1936 р. Рада Народних Комісарів УРСР реорганізувала філію в самостійний інститут – Київський НДІ переливання крові та невідкладної хірургії. Під цією назвою інститут функціонував до січня 1965 р., коли був перейменований на Київський НДІ гематології та переливання крові МОЗ України. Наукову курацію інституту в часи його становлення здійснювали видатні українські вчені: О. О. Богомолець, О. П. Кримов, В. О. Беліцер. У жовтні 2000 р. інститут увійшов до складу АМН України і дістав назву Інститут гематології та трансфузіології.

За час існування інституту змінилося 16 керівників. Першим директором був М.В.Нежданов (1935-1937). Тривалий час на цій посаді працювали: к. мед. н., заслужений лікар УРСР Т. К. Гнедаш (1944-1959), д. мед. н., проф., чл. – кор. АН УРСР С. С. Лаврик (1960-1970), д. мед. н., проф., заслужений діяч науки УРСР  М. Т. Терехов (1975-1988), д. мед. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України П. М. Перехрестенко (1988-2011). Тимченко А.С.  д. мед. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України . Нині інститут очолює В.О директора, д., мед. н., Горяінова Надія Валеріївна.

Значний внесок у розвиток інституту внесли відомі науковці:
В. Т. Антоненко, Г. Г. Братусь, Ю. Ю. Вороний, Ф. А. Глузман, Р. Б. Гутник, А. С. Звєркова, А. Г. Караванов, Н. І. Ларичева, К. А. Лобунець, А. Ф. Романова, Ю. О. Спасокукоцький, М. В. Суховій, Л. І. Тимошенко, І. Г. Федоров, З. П. Федорова, О. О. Федоровська, О. О. Шалімов, Н. Д. Юдіна та ін. Справу попередників успішно продовжують ветерани інституту: М. Ю. Аношина, А. І. Гордієнко, Г. М. Дизик, В. В. Любич, І. І. Лановенко, М. Ф. Оніщенко, Р. П. Павлюк, А. В. Старіков, Н. М. Третяк, П. В. Ющенко.

Їхніми зусиллями були створені загальновідомі в Україні наукові школи: виробничої та клінічної трансфузіології, клінічної та хірургічної гематології, імуногематології, фізіології та патології крові, морфологічної діагностики захворювань системи крові та гемостазіології. Інститут став фундатором Української наукової школи гематологів та трансфузіологів. Зі стін інституту вийшли науковці, які сприяли розвитку цієї медичної галузі в ДУ «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України» (В. Г. Бебешко, В. І. Клименко, Ж. М. Мінченко, К. М. Бруслова, С. Г. Галкіна, І. С. Дягіль та ін.); на кафедрі гематології та трансфузіології НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України (С. М. Гайдукова, Л. О. Ковалкіна, Г. І. Мороз); у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Н. М. Білько) та НДСЛ «ОХМАТДИТ» (С. Б. Донська), а також успішно працюють у США, Канаді.

Створення у 1968 р. проф., заслуженим діячем науки УРСР О. О. Федоровським клініки лікування опікової хвороби започаткувало розвиток в Україні наукової школи комбустіологів, яку майже 30 років очолював проф. М. Ю. Повстяний. За його ініціативи в Україні було організовано мережу обласних комбустіологічних відділень, для роботи в яких він підготував 37 докторів та кандидатів медичних наук. Згодом його справу продовжував учень д. мед. н. О. А. Жернов, а тепер — Козинець Г. П., який разом із колективом відділення опікової травми активно розробляє нові технології хірургічного лікування хворих з тяжкими термічними травмами та їх наслідками.

Нині структура інституту складається з адміністрації, апарату управління, науково-дослідних підрозділів: клінічних (6), діагностичних (2), лабораторно-експериментальних (10), науково-інформаційних (3), науково-організаційного та господарського. Останні роки середня кількість працівників становить 200 штатних одиниць, серед яких 8 професорів, 13 докторів та 29 кандидатів наук.

На сьогодні інститут є багатопрофільною науково-дослідною установою, до основних напрямків наукової діяльності якого відносяться: вивчення етіології та патогенезу захворювань системи крові, кровотворної та лімфоїдної тканини; розробка нових та вдосконалення існуючих методів діагностики і лікування гематологічних захворювань; створення ефективних систем прогнозування перебігу захворювань системи крові на основі застосування молекулярних, цитогенетичних, імунологічних, біохімічних та інших методів дослідження; встановлення ефективності лікувальних заходів, контролю якості надання медичної допомоги в галузі гематології та клінічної трансфузіології; вивчення розладів та можливості корекції порушень системи гемостазу, надання медичної допомоги пацієнтам з коагулопатіями та тромбоцитопатіями; розробка нових технологій консервування компонентів крові та гемопоетичної тканини; наукове обґрунтування стратегії розвитку донорства крові, розробка системи управління якістю донорської крові та її компонентів; підвищення рівня імунологічної та інфекційної безпеки гемотрансфузійної терапії; розробка нових технологій отримання ефективних, безпечних для здоров’я людини лікувальних препаратів із донорської крові; розробка нових програм інфузійно-трансфузійної терапії для лікування захворювань різного ґенезу; вивчення патогенезу опікової хвороби та її ускладнень, розробка нових підходів до лікування та медико-соціальної реабілітації хворих.

У галузі клінічної гематології тільки за останні роки розроблені нові підходи до лікування ідіопатичного мієлофіброзу, поліцитемії справжньої, гострої мієлобластної лейкемії, а також оцінені токсичні ефекти сучасних програм хіміотерапії гемобластозів у дітей. Визначені фактори ризику виникнення інфекційно-запальних ускладнень та запропоновані профілактичні заходи, що сприяють досягненню й утриманню позитивних результатів лікування хворих на лейкемії мієлоїдного походження. Встановлені нові механізми, які безпосередньо призводять до дисбалансу імунних реакцій і відіграють важливу роль в уникненні пухлинними клітинами імунного нагляду, зниженні протиінфекційного захисту організму і розвитку аутоімунних процесів у хворих на мієлоїдні лейкемії, В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію та мієлодиспластичний синдром. Розробляються нові методи прогнозування та діагностики злоякісних захворювань системи крові, зокрема науково обґрунтовані й впроваджені прогностичні критерії виникнення та перебігу нейролейкемії у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію дорослого віку. Свого часу в інституті вперше в Україні були впроваджені цитогенетичні дослідження у хворих з гематологічною патологією. Багаторічні дослідження дозволили обґрунтувати концепцію щодо ролі еволюції клональних аномалій при неоплазіях кровотворення. Вивчення порушень кисневотранспортної функції крові дозволило вперше встановити закономірності й основні механізми розвитку і компенсації гіпоксії при анеміях різного ґенезу .

Лише за останні 5 років до інституту звернулися понад 2000 хворих із порушеннями системи гемостазу (гемофілія, хвороба Вілленбранда, тромбоцитопатії, гематогенні тромбофілії тощо). Пацієнтам проводяться унікальні для України оперативні втручання (видалення гемофілічних псевдопухлин різної локалізації, металоостеосинтез кісток за сучасними технологіями, корекція післягеморагічних вад кісток та суглобів). У хворих на гемофілію виконано вперше в Україні ендопротезування великих суглобів. Обгрунтовано застосування плазмаферезу та аутодонорства при лікуванні цієї категорії хворих.

Для хворих із претромботичними станами, що лежать в основі найзагрозливішого ускладнення при багатьох захворюваннях – тромбозів, розроблено технологію ранньої діагностики, яка дозволяє визначати предиктори гіперкоагуляції за відсутності клінічних ознак тромбофілії та відповідних лабораторних зрушень.

В інституті було розроблено ефективний кріоконсервуючий розчин для довгострокового зберігання клітин крові і кісткового мозку при ультранизькій температурі. Завдяки цьому вперше у світовій практиці хворим на променеву хворобу після аварії на ЧАЕС було здійснено успішну трансплантацію фенотипованого алогенного кісткового мозку, що зберігався протягом 6-10 років у рідкому азоті. Останнім часом були розроблені сучасні технології  кріоконсервування клітин пуповинної крові та створено систему оцінку їхньої якості для клінічного застосування.

Для потреб служби крові України в інституті розроблено низку технологій на основі методу фракціонування плазми крові для виробництва таких препаратів як фібриноген, фібринолізин, альбумін, тромбін, антигемофільний глобулін, гемостатична губка, α2-макроглобулін, а також були створені імунні антиінфекційні препарати з донорської крові антистафілококової, антирабічної, антисиньогнійної, антипротейної та антидифтерійної спрямованості. Для профілактики і лікування вірусних інфекцій (герпес І та ІІ типу, цитомегаловірус, вірус Епштейн-Бара, гепатити А і В, краснуха, кір) були розроблені технології одержання специфічних імуноглобулінів. Нині розпочата розробка нового покоління препаратів – імуноглобулінів для внутрішньовенного введення.

Для підвищення інфекційної та імунологічної безпеки донорської крові розроблена технологія фотодинамічної інактивації гемотрансмісивних вірусів, запропоновані нові способи лабораторних досліджень, що підвищують точність визначення груп крові, зокрема у випадках неможливості її ідентифікації стандартними методами.  Розроблені рекомендації щодо визначення фенотипу Резус та антигену К системи Kell у донорів і реципієнтів.

Важливим напрямом роботи установи є міжнародна діяльність. Науковці інституту постійно залучаються до виконання міжнародних мультицентрових клінічних досліджень, беруть участь у наукових форумах (США, Італія, Німеччина, Франція, Китай, Казахстан та ін.), проходять стажування в профільних установах за кордоном. Співробітники установи є членами Європейської асоціації гематологів. Виконання НДР за грантом Міжнародного фонду «Українського науково-технічного центру» дозволило встановити можливість деконтамінації вірусів гепатиту В і С із донорської плазми за допомогою магніточутливих наночасток.  Останнім часом активізувалися зв’язки з науково-практичними центрами Росії, Білорусі та Таджикістану.

Наукові досягнення вчених інституту високо оцінені державою. Лауреатами Державної премії України стали: проф. Л. Б. Пінчук, проф. М. Ю. Повстяний (двічі), проф. П. М. Перехрестенко, чл.-кор. АН УРСР  С. С. Лаврик,  д. мед. н. Г. І. Когут. Звання «Заслужений діяч науки і техніки України» тільки в останнє десятиріччя було присвоєно П. М. Перехрестенку, Н. М. Третяк, А. С. Тимченку. За вагомий внесок у розвиток медичної науки, підготовку кваліфікованих кадрів у галузі гематології та трансфузіології  інститут нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Пошук по сайту